З нагоди 32-х роковин Чорнобильської катастрофи 26 квітня 2018 р. в Снітинській ЗШ

Відеоматеріал

"Чорнобиль: наша біль і тривога"

Людство прагне всесвіт осягнути

І себе у ньому зрозуміть.

А тривожне – « бути чи не бути»

Страшно над планетою висить.

М. Луків

      З нагоди 32-х роковин Чорнобильської катастрофи 26 квітня 2018 р. в Снітинській ЗШ на подвір'ї школи біля «Пам'ятника жертвам Чорнобильської трагедії»  відбувся мітинг – реквієм «І мертвим, і живим, і ненароджених ...»  та церемонія покладання квітів.

32 роки п'ємо ми гірку цю чорнобильську чашу. Тому і не можемо ми забути цей чорний день, як би нам не хотілося. Бо прийшовши до Чорнобиля, розуміємо, що оце і є криза віри в душах наших, що це та прірва, до якої прийшли, занедбавши свою совість, віру і душу.

Для сучасних дітей Чорнобильська катастрофа  є найтрагічнішою сторінкою в книзі їхнього життя. Тому й повинні вони знати правду про причини і наслідки цієї непоправної трагедії.

Як саме розкрити для дітей страшну правду сьогодення, яка гірчить полином і роз'їдає серця матерів, не даючи спокою ні вдень ні вночі, щоб не спопелити ніжну дитячу душу, не вбити віру в самих себе і любов до світу ? Чи варто ятрити рани які болять щоднини , щогодини і випікають віру і надію в щасливе майбуття? Та вони, ці янголята із трагізмом в очах, на жаль, бачать наслідки цього невигойного лиха і роблять певні висновки для себе самі.

Діти Чорнобиля... Не в однієї матері омивається лице гіркими сльозами і чорніє світ ...

Чорнобиль... Урок, який ми не повинні забувати ніколи, тому що це надто гіркий урок втрат, урок мужності і стійкості водночас. Зі словами вдячності ліквідаторам  аварії виступили голова сільської ради Мануйленко С.О. та директор школи Горбик Н.В.

 Проводячи заходи, присвячені 32–й річниці Чорнобильської трагедії, ми намагаємось пробудити в дітей чуйність, милосердя, вміння співчувати, дбайливо ставитись до навколишнього середовища. Захід, проведений в школі, вчить дітей не губитися перед різними нещастями, вчить жити за Божими заповідями, дарувати своє тепло і любов іншим, щоб ніколи не було таких «Чорнобилів», які нависають чорними крильми над людським майбутнім...